намочувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вимочувати — ую, уєш, недок., ви/мочити, чу, чиш, док., перех. 1) Робити що небудь зовсім мокрим; намочувати. 2) Тримаючи що небудь у воді, у якійсь рідині, наповнюючи щось водою, якоюсь рідиною, змінювати повні його властивості (робити м якшим, позбавляти… … Український тлумачний словник
крохмалити — лю, лиш, недок., перех. Намочувати білизну, тканину в крохмальному розчині, щоби зробити її цупкою та глянсовою … Український тлумачний словник
надмочувати — ую, уєш, недок., надмочи/ти, мочу/, мо/чиш, док., перех., розм. Трохи, злегка намочувати … Український тлумачний словник
накрохмалювати — юю, юєш, недок., накрохма/лити, лю, лиш, док., перех. Намочувати що небудь у крохмальній воді для надання жорсткості … Український тлумачний словник
намочити — див. намочувати … Український тлумачний словник
намочуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до намочувати … Український тлумачний словник
намочування — я, с. Дія за знач. намочувати … Український тлумачний словник
підмочувати — ую, уєш, недок., підмочи/ти, мочу/, мо/чиш, док., перех. Намочувати трохи, злегка або знизу. || перен., розм. Уживати алкогольні напої … Український тлумачний словник
примочувати — ую, уєш, недок., примочи/ти, мочу/, мо/чиш, док., перех. 1) Намочувати трохи що небудь. 2) перен., розм. Випивати, відзначаючи яку небудь подію, придбання чогось … Український тлумачний словник